UBA - Що потрібно знати

LED lighting

Право інтелектуальної власності, при здійсненні митних формальностей

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат своєї інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності.

У процесі митного оформлення товарів, дане поняття зустрічається у форматі прав власності на певні зареєстровані торгові марки, на які заявлені такі права. Найчастіше, але не виключно, це стосується технічних винаходів, побутової або промислової техніки з певним ексклюзивним, запатентованим функціоналом.

Які ж дії слід вчинити, щоб заздалегідь передбачити дане питання? Найперше, перед початком здійснення міжнародної торгової операції – це чітко знати чи зазначено на товарах зареєстровану торгову марку. Далі у ході консультацій з митним брокером, що буде здійснювати імпорт/експорт товарів, вияснити чи внесена дана торгова марка (далі ТМ) у загальні Реєстри прав інтелектуальної власності. У разі коли ТМ знаходиться у реєстрах інтелектуальної власності – зв’язатися з Представником Правовласника, контакти якого обов’язково зазначаються в Реєстрах, для уточнення умов користування або реалізації товарів під певною ТМ.

Зазвичай процес листування з представниками Правовласників може зайняти від 2 тижнів до одного місяця часу, саме тому важливо отримати вчасно консультацію у Вашого митного брокера і уточнити всі необхідні деталі до початку поставки товарів.

Що  таке ПД, ПП, ЗДП та Т1?

ПД – або Попередня декларація, (наприклад UA 205000/2022/930000), щоб отримати номер попередньої декларації, митний брокер подає необхідні документи на товар до митного органу, а митний орган, в свою чергу, присвоює номер ПД, партії товарів, що імпортується в Україну. Головна відмінність між ПД і ПП – це необхідність фінансового забезпечення від компанії-імпортера, в розмірі сумми всіх митних платежів (мито, ПДВ і акцизний збір, якщо це передбачено кодом УКТ ЗЕД) на вантаж, що вноситься на загальний рахунок митниці, перед оформленням попередньої декларації. Тобто без ПД і оплати митних платежів неможливо перетнути кордон, якщо ви здійснюєте імпорт. Важливо знати, що сумма, внесена на рахунок використовується, при розмитненні, а залишок платежів зберігається за компанією до наступного митного оформлення.

ПП – Попереднє повідомлення, те саме що і ПД, але при оформленні ПП – митні та інші обов’язкові платежі не нареховуються і не сплачуються, аж до моменту приїзду товарів на митний термінал.

ЗДП або Загальна декларація прибуття  – це документ, в якому вказується, на який саме митний термінал буде заїзжати авто та вноситься докладна інформація про перевізника і товари, що доставляються. ЗДП може створювати транспортна компанія, що здійснює доставку, при наданні доступу митним брокером. Або ж сам митний брокер, якщо транспортною компанією або експедитором надана інформація, про безпосереднього перевізника і транспортний засіб. Загальна декларація прибуття – це відносно новий засіб контролю, являє собою номер, схожий на ПД/ПП та є обов’язковим для перетину митного кордону.

З 1 жовтня 2022 року Україна доєдналася до міжнародної Конвенції про спільний транзит на базі NCTS. Отже транзитні декларації на вантажі з ЄС виконують роль ПД/ПП, при наявності фінансового забезпечення від компанії-відправника. Для проходження митного кордону, необхідно лише надати прикордонній службі номер MRN транзитної декларації (Т1) і немає необхідності вносити суму митних платежів до моменту прибуття вантажу на митний термінал. Дане нововведення покликане пришвидшити проходження митного кордону і зменшити черги, а також є необхідним відповідно до зобов’язань, взятих в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Більш докладну інформацію про нововведення можна знайти за посиланням  https://mof.gov.ua/uk/common_transit_mode-473 та на сайті Держмитслужби.

Хто такий митний брокер?

Кожен з нас, хто якимсь чином пов’язаний з зовнішньо-економічною діяльністю (далі -ЗЕД), задається питанням «Хто ж такий митний брокер? Яка його роль в ЗЕД? Чим займається митного брокера та чи варто звертатись?»

Митний брокер – це спеціаліст, який надає підприємцям послуги з декларування готової продукції та сировини, що ввозиться чи вивозиться через митний кордон України. Тобто, це та людина, яка виключно виступає в  інтересах замовника в державних митних органах. В цьому випадку, замовником може бути як приватна особа, підприємець або підприємство. В митних органах, брокер здійснює свою діяльність на основі довіреності або договору про митно-брокерське обслуговування.

Важливо знати, що в українському законадавстві, митне брокерство регламентується Митним кодексом (глава 59). Щоб розпочати свою діяльність необхідно отримати «Дозвіл», який видається Державною митною службою України.

Після отриманння необхідного дозволу, митний брокер може розпочати свою професійної діяльності. Брокер надає митні послуги, представляючи клієнта за договором та довіреністю в митних органах України. Свою діяльність, спрямовану на швидке митне очищення вантажів, що експортуються або імпортуються, він здійснює в рамках законодавства і в інтересах клієнта. Декларант позбавляється необхідності особисто оформляти декларацію, сплачувати мито, спілкуватися з інспектором.

Жодне законодавство не примушує звертатися до митних брокерів, та час від часу виникає така необхідність. Всю процедуру оформлення документації та перевезення товару з-за кордону можливо пройти самостійно, але існує багато ситуацій, коли послуги митного брокера стають вкрай потрібними. Він забирає на себе суттєву частину юридичних питань, пов’язаних з оформленням та розмитненням вантажу. В деяких випадках митний брокер може сприяти зменшенню суми платежів, якщо є така можливість. Клієнт практично повністю звільняється від участі в юридичних питаннях щодо розмитнення та тільки отримує необхідні документи і ставить підпис.

Для розкриття більш детально, що відбувається після підписання договору з Митним брокером. Цей спеціаліст бере на себе повне ведення справ компанії, пов’язаних з митним відправленням та отриманням вантажів з-за кордону, підготовкою різних сертифікатів та дозволів, оформленням супровідної документації, сплатою мит та зборів. А якщо говорити детальніше, то він:

  • консультує Вас з питань митного оформлення;
  • здійснює розгорнуте декларування вантажів, товарів, сировини;
  • заповнює митну декларацію, оформляє пакет супровідних документів, зокрема митних сертифікатів (санітарних, екологічних та інших.);
  • розраховує вартість митних зборів;
  • співпрацює з митними органами, надаючи необхідні відомості на вимогу;
  • пред’являє товар митному органу для огляду (якщо є така необхідність);
  • вносить дані до баз;
  • співпрацює з представниками державних органів у рамках вимог законодавства.

Насправді, клієнту взагалі не важливо, як і що робить брокер на митниці. Головне, що він виконав всі домовленості пропісані в договорі та вирішив всі поставлені завдання. Митне очищення завершується закриттям вантажно-митної декларації (ВМД). Після проставлення необхідних печаток вантаж випускається із митного вантажного терміналу у вільний обіг.

Акредитація в митних органах України

Перш ніж приступати до роботи з державними митними органами, будь яке підприємство має отримати акредитацію та стати на облік.

Існує два способи подачі заяви:

  1. Подача паперової заяви, про взяття на облік суб’єкта ЗЕД, за підписом відповідальних осіб та печаткою, за наявності. Оригінал заяви подається у митні органи за місцем реєстрації суб’єкта ЗЕД.
  2. Подача заявки на взяття на облік через Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»

Для заповнення заявок необхідно мати статутні документи підприємства, дані директора (паспорт, ІПН, контактний телефон) та дані уповноважених осіб, якщо такі особи передбачені на підприємстві. А також для подачі електронної заявки необхідно мати доступ до ЕЦП підприємства.

Витяг про взяття на облік суб’єкта ЗЕД у паперовому вигляді та з печаткою митниці можна отримати у митних органах, за місцем реєстрації суб’єкта ЗЕД.

Що важливо зазначити наразі підтвердження взяття на облік у паперовому вигляді є необов’язковим, достатньо отримати підтвердження взяття на облік у «Єдиному вікні для міжнародної торгівлі».

Митні режими, їх види та особливості

Митні режими поділяються на наступні види:

1) імпорт – ввезення товарів, з метою випуску їх у вільний обіг, при якому застосовуються тарифні і нетарифні засоби регулювання та офіційні заходи контролю (фіто, радіологічний, ветеринарний та інші),

2) реімпорт – повернення раніше імпортованих товарів, з певної причини;

3) експорт – остаточне вивезення товарів, з метою випуску у вільний обіг, при якому застосовуються тарифні і нетарифні засоби регулювання та валютний контроль повернення виручки, що законодавчо регулюється інструкціями та постановами НБУ;

4) реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання;

5) транзит – митний режим, що значно змінився, після набуття чинності Закону України № 2510-IX від 01.10.2022. А саме з 1 жовтня 2022 року Україна стала учасницею   Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка об’єднує 35 Договірних сторін, які запровадили єдині правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ продукту (NCTS). Країни-підписанти Конвенції: 27 країн ЄС, 4 країни ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія) та 4 інші країни (Великобританія, Туреччина, Північна Македонія і Сербія). Відтепер переміщення товарів у митному режимі спільного транзиту, відбувається із обов’язковим заповненням декларації форми Т1 та застосуванням фінансових гарантій, з накладанням на переміщувані товари та транспортні засоби пломб.

6) тимчасове ввезення – застосовується для ввезення товарів на певний строк, але не довше, ніж 3 роки, для тимчасового користування, без купівлі та реалізації їх на митній території Укрїни (виставкові матеріали, машини, обладнання тощо). З подальшим вивезенням товарів у незміненому вигляді, за виключенням логічного зносу обладнання;

7) тимчасове вивезення – застосовується для тимчасового вивезення товарів з території України, наприклад, для виконання гарантійних ремонтних робіт передбачених договором ЗЕД або проведення міжнародних виставок. З подальшим поверненням товарів, з переліком робіт та їх вартості, що були проведені з товаром, за наявності;

8) митний склад – митний режим, в якому товари знаходяться під митним контролем на спеціальному митно-ліцензійному складі відповідального зберігання. Розміщення товарів відбувається із застосуванням декларації ІМ74, максимальний строк зберігання може бути 3 роки з дати розміщення, після чого товари мають бути переміщені в інший митний режим (в т.ч. митний режим знищення). Випуск товарів у вільний обіг з митного режиму склад, можна робити частинами;

9) вільна митна зона – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання. ;

10) безмитна торгівля (Duty free) – це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також без проведення заходів офіційного контролю.;

11) переробка на митній території –відповідно до цього митного режиму іноземні товари (сировина) піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки. Митні органи надають на режим переробки та застосовують критерії переробки до ідентифікації продуктів переробки.;

12) переробка за межами митної території – режим відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.;

13) знищення або руйнування – митний режим відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

14) відмова на користь держави – митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь та без застосування заходів тарифного і нетарифного регулювання.

Звичайно, що найбільш правильний і вигідний митний режим, його доцільність та можливість застосування, допоможе підібрати досвідчений менеджер ЗЕД або митний брокер.

Товаросупровідні документи для митного оформлення

Імпортні товари давно стали невід’ємною частиною нашого життя. А отже міжнародна торгівля посіла одне з перших місць, серед прибуткових направлень бізнесу у сучасному світі. Разом з тим питання митного оформлення імпорту досі залишається вкрай специфічною темою, в якій навіть досвідчений підприємець має питання та не має відповідей. Як привезти товар з-за кордону? Як відбувається розмитнення? Як уникнути митних ризиків?

Отже оформлення імпорту – це процедура, що передбачає сплату митних платежів за товари, які ввезені на митну територію України для подальшого їх розмитнення та реалізації. Для проведення розмитнення у державні митні органи необхідно надати пакет товаросупровідних документів, а саме:

1. Зовнішньоекономічний договір (контракт ЗЕД) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

2. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.

3. Пакувальний лист, що містить інформацію щодо ваги товарів, кількості транспортованих місць, їх об’єму та. Ін.

4. Документи, що визначають країну походження товарів.

5. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading), в залежності від виду обраного для доставки транспорту.

6. Дозвільні документи (сертифікат якості, санітарно-епідеміологічний висновок, реєстрація МОЗ, Держстандарт і т.д.) – якщо необхідно.

7. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари”.

8. Платіжне доручення у валюті Контракті, якщо це передбачено умовами оплати.

9. Договір на митно-брокерське оформлення товарів з відповідною компанією-декларантом або дозвіл на право провадження митної брокерської діяльності

10. Бути готовим надати документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів, згідно статті 53 Митного Кодексу України.

Цей перелік є неповним та визначається для кожної групи товарів окремо, вже після визначення коду товарів декларантом.

Офіційний та повний перелік документації, яка необхідна для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митницю – за посиланням: zakon.rada.gov.ua

Укладання зовнішньоекономічного договору

Як уникнути проблем та непередбачених витрат задовго до прибуття товарів на митний термінал?

Правильна підготовка товарів та документів постачальником – являється чи найважливішою складовою всього алгоритму поставки і залежить вона від переговорного процесу та надійності постачальника.

За відповідний процент від угоди або визначену комісію, відповідні компанії надають послугу торгових представників.  Виступають довіреними особами імпортерів у країні відправлення товарів, перевіряють виробництва та фабрики, якість товарів, їх пакування  та умови виробництва. За дорученням імпортера такі компанії або їх представники, роблять запит реєстраційних документів контрагента, перевіряють надійність постачальника, отримують зразки продукції та погоджують їх якість до замовлення товарів.

Після перевірки постачальника і затвердження зразків, можна переходити до укладення зовнішньоекономічного договору або Контракту, в якому необхідно зафіксувати всі суттєві положення. Істотними умовами, які необхідно зафіксувати Контрактом є:

  • Умови та валюту оплати
  • Умови поставки
  • Ціна товару та її складові
  • Строки виготовлення і поставки замовлених товарів
  • Перелік товаросупровідних документів, які має забезпечити постачальник
  • Умови вирішення спірних питань та рекламацій
  • Строк дії договору
  • Банківські реквізити та юридичні адреси сторін

Тут необхідно зазначити, що зовнішньоекономічний Контракт найкраще затвердити з валютним відділом обслуговуючого банку, щоб уникнути труднощів з придбанням валюти для розрахунків за поставлені товари. А також заздалегідь забезпечити всі реєстраційні документи постачальника та інформацію про кінцевих бенефіціарів. Нові Контракти розглядаються банком від 3  до 5 робочих днів, що варто також врахувати, при обговоренні строків оплати за товари, адже для деяких поставок навіть ці кілька додаткових днів мають суттєвий вплив.

Важливо зазаначити, що договір ЗЕД має відповідати вимогам валютного контролю банку, що діє на підставі Постанов НБУ та Закону України №  2704-VIII в редакції від 7 травня 2022 року”Про забезпечення функціонування української мови як державної“.

Докладна підготовка договору ЗЕД та правильно проведена переговорна частина значно полегшує подальше співробітництво та майбутнє митне оформлення товарів. Найкраще запобігти помилкам, аніж виправляти їх ціною власної репутації у майбутньому.

Бюджетні платежі або тарифне регулювання

Всі імпортні операції в більшій чи меншій мірі оподатковуються і до цього необхідно бути готовим. Оскільки це чинить суттєвий вплив на формування собівартості товарів, а отже і рентабельності всієї угоди. Також оплатити необхідно буде всі адміністративні збори та дослідження, що проходитимуть товари, згідно митної процедури. 

Як же попередньо підрахувати митні платежі? Найперше необхідно докладно знати товари та їх специфікації, що планується закупати, бо виходячи з цієї інформації товари мають бути закодовані, згідно митної номенклатури. Кожен код УКТЗЕД номенклатури, передбачає свій відсоток мита та сплати ПДВ, а також дозвільної документації, проходження суміжних дозвільних інстанцій, що дозволить випустити товари у вільний обіг.  Також до митної вартості товарів додаються всі затрати на доставку до митного кордону України, якщо це передбачено міжнародними умовами поставки INCOTERMS.

До речі на товари європейського походження (або піддані достатній переробці, згідно Протоколу 1

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ “ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ” і методів адміністративного співробітництва) є можливість отримати преференцію та не оплачувати зовсім або оплачувати зменшений відсоток ввізного мита, при наявності сертифікату походження форми EUR1.

Отже митні платежі можна розділити на такі види

Мито – податок, що визначається Податковим Кодексом України, законами України та міжнародними угодами . Ставки ввізного мита залежать від групи товарів та визначаються Законом України № № 674-IX від 04.06.2020 «Про Митний тариф України». В свою чергу мито поділяють на

  • Імпортне (Ввізне)
  • Експортне (Вивізне)
  • Спеціальне (антидемпінгове,компенсаційне)
  • Сезонне

Ставки мита можуть визначатися у відсотках (адвалорні), у грошових одиницях, на одиницю бази оподаткування (специфічні) та комбіновані, що включають в себе адвалорні і специфічні

Акцизний збір – податок, що застосовується, при ввезенні підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо-мастильні матеріали тощо)

ПДВ (Податок на додану вартість)- встановлюється на рівні 20 відсотків, та нараховується, згідно Податкового кодексу України. Варто зазначити, що ставка ПДВ також залежить від груп товарів, наприклад на лікарські засоби ставку встановлено рівні 7 відсотків ПДВ.

Порядок розрахунків митних платежів

Базою нарахування всіх, без виключення, митних платежів, являється митна вартість товарів, що може включати в себе транспорт до митного кордону України, вартість замитнення та залежить від умов поставки товарів.

Розраховують за наступними формулами

Мито = Митна вартість товарів  Х  на Відсоток мита (адвалорна ставка).

Акцизний збір =  Митна вартість товарів Х на Відсоток акцизного збору.

Податок на додану вартість = (Митна вартість товарів + всі ставки мита, що застосовуються + акцизні збори) Х на відсоток ПДВ.

Сума митних платежів, що підлягають оплаті, включають в себе мито, акцизний збір і ПДВ.

Більш докладну інформацію щодо розрахунку митної вартості варто отримувати у митного брокера, який буде проводити митне оформлення товарів.

Дозвільна документація або нетарифне регулювання

Дозвільна документація – це та частина митного алгоритму, що має бути підготована і узгоджена заздалегідь.

Для отримання таких документів зазвичай звертаються у державні і недержавні компетентні органи, що надають такі послуги, а саме

Торгово-промислова палата України (ТППУ)

Укрметртестстандарт

Держзовнішінформ

Інститут праці

Державні ветеринарні лабораторії

Державна служба експортного контролю України (ДСЕК)

Лабораторії при митній службі України (СЛЕД ДЕРЖМИТСЛУЖБИ) та інші.

Список дозвільних документів для ввезення залежить від групи товарів та визначається митним брокером, при кодуванні. Також додаткові сертифікати та підтвердження державних органів і установ можуть бути запрошені митницею для підтвердження закупочних цін або коду УКТЗЕД.

Окрему увагу слід виділити товарам харчової групи, оскільки значну кількість оригінальних документів на таку продукцію необхідно запросити безпосередньо у виробника або постачальника. І вже, при розмитненні подавати оригінали даних документів для випуску товарів у вільний обіг. Також слід бути готовими до відборів зразків продукції, безпосередньо на митних терміналах, їх лабораторне дослідження, з подальшим отриманням лабораторних висновків.

Отримавши кваліфіковану комплексну консультацію по товарам і підготувавшись заздалегідь ви зможете зекономити не тільки час, але й гроші. Адже простій транспортних засобів на митних терміналах та пришвидшена процедура отримання сертифікатів і висновків, коштує значно дорожче.

Етапи розмитнення товарів

Отже які етапи зазвичай проходять товари для розмитнення:

1. Створення електронної вантажно-митної декларації (ВМД).

2. Визначення коду товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) для товару.

3. Проходження контролю митної вартості вантажу.

4. Оплата бюджетних платежів та зборів.

5. Проходження контролю вантажів і транспортних засобів.

Коротко зупинимось на кожному етапі окремо.

Для створення ВМД необхідно подати пакет товаросупровідних документів (інвойс, Контракт ЗЕД, пакувальний лист, специфікація, платіжне доручення про оплату товарів, сертифікат аналізу, сертифікат якості, сертифікат походження та ін.), що містить докладний опис товарів, що декларуються.

На основі пакету документів, Декларант визначає код товару УКТ ЗЕД та вносить його опис у відповідні графи ВМД. Разом з ВМД митний брокер подає Декларацію митної вартості, що містить відомості про митну вартість переміщуваних товарів. Варто зазначити, що митна вартість товарів може бути піддана сумніву з боку митних органів, тому вкрай важливо ще до оформлення товарів знайти можливість перевірити прохідну (індикативну) ціну на товари.

У разі заниження ціни, Держмитслужба підніме митну вартість товарів до індикативної (згідно митної бази) та стягне бюджетні платежі відповідно до піднятої вартості. При цьому суб’єкт ЗЕД може оскаржити дане рішення у судовому порядку.

Після визначення митної вартості та нарахування бюджетних платежів, відбувається проходження вантажів і транспортних засобів, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1989 від 24 грудня 2003 року.

UkrainianPolishEnglishLatvianLithuanianRussian